5-й День Народження студії

Час летить невпинно... І ось наша студія вже відсвяткувала свій п’ятий день народження. Як завжди, наші корпоративи проходять якось незвично, цікаво та екстремально. Цього разу ми поїхали святкувати у Львів.

Бажаючих поїхати виявилось багато. Довелось наймати цілий бус, ще четверо поїхали на поїзді. 7:00 ранку, п’ятниця (так-так, це був робочий день) всі збираються на офісі. Я захожу в офіс ще сонний, і тут бац — в очі мені б’є яскраво синій колір. Це ми нарешті обзавелися футболками з логотипом студії: поки одні тільки підбирали собі розмір, інші вже робили селфіки в інстаграмі в новій футболочці. Корпоративна футболка, як виявилось, річ досить корисна, особливо якщо вона яскравого кольору. Коли натовп розбігається по вулиці, то дуже легко всіх знайти, а також, якщо загубився сам, то легше вбачити своїх.

Одягнувши футболки і захопивши з собою гітару, ми погрузились в бус і рушили в дорогу. По старій добрій традиції, коли ми кудись їдемо, то граємо в дорозі в «Мафію». Цього разу разом з ведучим нас грало 11 чоловік. Подекуди один раунд тривав по півгодини, хаотично формувались тимчасові союзи між гравцями, потім розпадались, аналізувалось все: жести, міміка, попередні голосування. Найбільше запам’ятався Олександр Ленський, який вперше грав в цю гру. Він кожного разу на весь автобус верещав «Я мирний! Я мирний!». В результаті було прийняте колективне рішення: на початку кожної гри його виключати першим, щоб потім було спокійніше грати :). Також Сергій Катрич одного разу зловив джек-пот, він зумів виграти, граючи «маньяком», що дуже важко. Чотири з половиною години в дорозі пройшли непомітно. Ми добре прокачали трьох наших нових гравців, наступного разу грати з ними буде важче і цікавіше.

5-й День Народження студії

Отже, ми у Львові. Першим ділом ми добряче перекусили гамбургерами. Потім поїхали до Стрийського парку. Там на нас чекав сюрприз. Точніше, цей сюрприз їхав всю дорогу з нами — це був величезний торт з цифрою 5, логотипом студії та html-тегом <huge cake>. Чому саме Стрийський парк? Тому що, по-перше, він досить гарний та великий, і по-друге, там є скульптура сокола, який перегукується з назвою та логотипом нашої студії.

5-й День Народження студії

Власне, біля цієї скульптури ми і поласували тортиком. Але два десятка хлопців плюс п’ятеро дівчат так і не змогли його з’їсти. Занадто великий він виявився цього разу. Потрібно буде нагадати наступного разу, щоб розрізали торт на трохи менші куски, які можливо буде з’їсти.

5-й День Народження студії

Після солодкої паузи наша команда розділилась на дві групи. Бажаючі отримати порцію адреналіну пішли в львівський аквапарк. Інша частина пішла гуляти по мальовничому Львову. До слова, Львів зустрів нас дуже гостинно. Погода була чудова, сонячна, можна було ходити в футболках.

5-й День Народження студії

Аквапарк не був сюрпризом для нас, ми знали про це заздалегідь, тому охочі поплавати взяли з собою необхідні речі з дому. До цього я був у двох відкритих аквапарках: в Криму та Турції. Вони були величезні по площі і досить цікаві. Тому, чесно кажучи, я не очікував багато від критого львівського аквапарку. Але я був приємно здивований. Аквапарк досить якісно спроектований, чистий, з відповідним рівнем сервісу, цікавими атракціонами та демократичними цінами. Однозначно можу порадити цей аквапарк і вам, бо й сам хочу туди ще раз. Крім атракціонів, там також є великий басейн. Нажаль, в нього пускають лише в шапочках для плавання. Хто дуже зголодніє, то може перекусити в кафе, в якому є навіть вареники :). Додаткові послуги купуються за допомогою браслетів, розрахунок при виході — зручно!

Як програмісти зі стажем, ми вирішили перенести техніки, які ми використовуємо в програмуванні, на підкорення атракціонів аквапарку. Ну, може, це я сам собі так придумав, але я проходив атракціони в режимі continuous integration за допомогою TDD :). Зараз поясню, що це означає. Коли ти перший раз спускаєшся з якоїсь гірки, то ще не знаєш всіх її поворотів і хитрощів. І в перший раз є велика ймовірність перевернутись на якомусь повороті. В цьому аквапарку є дві великі гірки, в яких можна спускатись на подвійних кругах (розраховані на двох людей). Це круто, адже більша вага — більша швидкість — більше адреналіну. Я пробував спускатись з цих гірок з трьома різними співробітниками, в кожного була інша вага, і кожного разу процес проходження гірки був різним. З першої спроби не вдавалось пройти тунель без перевороту. Ми не здавались, йшли ще раз, міняли тактику, вчились проходити один поворот, потім наступний і так до тих пір, поки ми не проходили гірку без падінь. Не нагадує вам процес написання коду з покриттям тестами? :) Найбільш чудернацькою для мене виявилась гірка під назвою «Унітаз». Власне, на цій гірці ви можете відчути себе тим самим, що зазвичай спускають в унітаз. Спочатку гірка вас добряче розкрутить, а потім ви по колу спадаєте в раковину і кожного разу падаєте по іншому, зазвичай або спиною, або головою вниз. Незважаючи на велетенський кусок торта, який кожний з нас з’їв, за дві з половиною години сили нас покинули, і перед виходом з аквапарку ми трохи покиснули в джакузі.

Після аквапарку на нас чекав ще один сюрприз — екскурсія по Львову. До цього я двічі був у Львові, і двічі на екскурсіях. Але цього разу мені показали і розповіли про нові місця, в яких я не бував раніше. Та і екскурсовод виявилась дуже жвава і позитивна жінка. Що дуже подобається у Львові — це те, що більшість цікавих історичних фактів підкріплена, так би мовити, стилізованими кафешками. Я вже склав собі чек-лист цікавих кафешок, які я планую відвідати наступної поїздки до міста Лева.

Також, що дуже вразило в Львові, так це наявність такого блага цивілізації, як велодоріжки. Вони є не на всіх дорогах, але зустрічаються досить часто. І в спальних районах, і в самому центрі. Кожна позначена відповідним знаком, дорожньою розміткою. Недарма Львів вважається найбільш пристосованим для велосипедистів містом України, відчувається подих Європи.

5-й День Народження студії

По завершенні нашої розважальної програми у Львові ми перекусили в Пузатій Хаті і поїхали додому. Майже всю дорогу назад у нас була жива музика. Наші програмісти не тільки вміють клацати по клавіатурі і писати код, але можуть і на гітарі зіграти, і пісню заспівати. Залізна банка з-під цукерок, в неї засипана гречка — от вам і саморобний шейкер. Найбільш голосистий в нас менеджер Діма, який своїм басом проспіпав декілька десятків пісень, але це не завадило нашому дизайнеру відрубитись на сусідньому кріслі, «впираючись носом в гітарний гриф».

Дорога назад нагадувала подорож бременських музик. Гамірно, весело і дружньо. Так ми повернулись в Хмельницький, так ми відсвяткували 5-й день народження студії. Є що запам’ятати, є що розповісти. З нетерпінням чекаємо того дня народження студії, коли Степан (як колись обіцяв) прокатає нас на дирижаблі :).

Об авторе

Backend разработчик
Артем работает с PHP с 2010 года и участвовал в разработке MeinFernbus. На ты с фреймворком Symfony. Вносит вклад в развитие open source.

Похожие статьи

Вернуться к списку записей К списку записей