Сучасний світ переїжджає в міста. Прогнозується, що до 2050 року урбанізація досягне 66% від загальної кількості населення. Внаслідок цього самі міста еволюціонують, намагаючись впоратися з новими викликами: щільність трафіку, екологічні проблеми та соціальна нестійкість. Застосування інноваційних технологій, таких як штучний інтелект (ШІ) та інтернет речей (IoT), робить їх «розумними». А вимоги сучасності роблять наш час епохою розумних міст. Мережа Open and Agile Smart Cities налічує вже до 100 розумних міст у 23 країнах, а Китай планує 290 до 2040 року. Отже, якими ж будуть ці міста майбутнього?
Що таке розумне місто?
Розумне місто — це структура, що складається з інформаційних та комунікаційних технологій. Ці технології включають:
Ці сервіси миттєво аналізують дані та допомагають покращити інфраструктуру. Це включає розподіл енергії, комунальні послуги, якість повітря та води, транспорт, освіту та охорону здоров'я, громадську безпеку та нерухомість.
Теоретично, будь-яка сфера управління містом може бути перетворена на розумну ініціативу. Наприклад, у Чикаго технологічний проект WindyGrid допомагає боротися з гризунами, а в Інчуані ви можете використовувати власне обличчя для оплати товарів і послуг.
Розумні міста покращують якість життя громадян, заощаджують гроші та ресурси. Наприклад, впровадження IoT у Барселоні щорічно заощаджує до 35 млн доларів для міського бюджету. І не лише ресурси економляться, але й час. Згідно з даними Intel, розумно впроваджені технології можуть заощадити кожному мешканцеві до 125 годин на рік.
Три види розумних міст
Є різні способи, як міста стають розумними. Деякі з них будуються з нуля, інші модернізуються у власному темпі та стилі. Розглянемо декілька захоплюючих прикладів.
1. Розумні з самого початку
Це абсолютно нові міста, створені з метою. Впровадження ІТ-систем включено в їхній генеральний план. Дизайни деяких із них виглядають справді футуристично, як японський x-Seed 4000 або російський Crystal Island. І хоча ми, напевно, не побачимо таких веж у реальності найближчим часом, проекти, які вже втілені в життя, також виглядають вражаюче.
Наприклад, місто Масдар на околицях Абу-Дабі. Основна мета цього проекту — мінімізувати викиди вуглекислого газу, тому всі системи міста використовують відновлювальну енергію, а неелектричний транспорт заборонено навіть наближатися до міста. У міста є власна транспортна система, яка називається особистим швидкісним транспортом. Поки що Масдар — це місто науковців. Перші житлові райони планується заселити у 2018 році.
2. Старі міста, які впроваджують нові технології
Це вже існуючі міста, які застосовують різні аспекти розумної муніципальності у своєму повсякденному житті. Таким чином, у Нью-Йорку використовується єдина база даних для виявлення вібрацій від пострілів. Поліція отримує сигнал миттєво і швидко реагує. Великі дані у Великому Яблуці також використовуються для запобігання пожежам і ліквідації сміття на вулицях. А проект Watson Health допомагає відстежувати інформацію про здоров'я громадян за допомогою смарт-годинників і сенсорів.
Барселона має більше 20 розумних програмних зон і понад 100 активних проектів: від доступу до Wi-Fi у громадських місцях до інтелектуального освітлення та популяризації електричного транспорту. Поки що це єдине місто, де зібрана єдина система — Sentilo, яка збирає дані з усіх сенсорів, розміщених де завгодно. Усі дані доступні безкоштовно. Технологізація має створити близько 47 тисяч нових робочих місць у місті.
Не існує єдиної моделі розвитку розумного міста. Дослідження, проведене компанією Nokia у 2016 році визначило три основні шляхи розвитку "інтелектуальних можливостей" міст:
- якір — коли визначається основна проблема міста (наприклад, перевантаження трафіку), створюється додаток для вирішення цієї проблеми, а потім постійно додаються інші додатки;
- платформа — коли створюється базова інфраструктура, необхідна для підтримки широкого спектру розумних додатків і послуг;
- бета-підхід, коли кілька додатків спочатку впроваджуються на експериментальному майданчику для оцінки їхньої ефективності. Цей підхід близький до третього типу модернізованих міст, тобто живих лабораторій.
3. Живі лабораторії
Термін «living lab» відноситься до різноманітних місцевих експериментальних проектів участі. Living labs можуть бути кампусами, містами компаній і навіть розважальними парками. Вони виникають з університетів, неприбуткових організацій або прибуткових компаній. Такі лабораторії дозволяють експериментувати та спільно створювати нові рішення з реальними користувачами в реальних умовах, де користувачі разом з дослідниками, компаніями та державними установами шукають нові рішення, нові продукти, нові послуги або нові бізнес-моделі.
Наприклад, у 2017 році Alphabet Holding виграла конкурс на модернізацію території на березі озера Онтаріо неподалік від Торонто. Проект включає впровадження безпілотного транспорту, адаптивних вуличних ліхтарів, кур'єрних роботів та енергоефективних розумних будинків. План розроблявся протягом 10 років, і в разі успішного запуску всі ініціативи будуть впроваджені в багатьох інших містах Канади.
Але це не тільки технології, які роблять ці міста ефективними. Багато залежить від того, як технології взаємодіють з людьми, адже місто — це не тільки інфраструктура та зручність. Це про громадян, які формують його атмосферу. Саме тому важливо пам’ятати про людей, яким ці міські ініціативи мають допомогти. І це не лише підвищення обізнаності про переваги, які приносять технології, але й сприяння активній участі мешканців.
Концепції розумного міста: від технологічного до гуманного підходу
Добре продумані розумні рішення можуть покращити участь громадян і спільне ухвалення рішень. Урбаністичний стратег Бойд Коен визначає три етапи, через які проходять міста, реалізуючи концепцію розумного міста — від технологічно орієнтованого до управлінського, а зрештою, до громадянського.
Перший, технологічно орієнтований, погляд на розумні міста підтримується технологічними компаніями, які заохочують впровадження своїх технічних рішень. Цими днями говорять, що Білл Гейтс інвестує 80 млн доларів у створення такого розумного міста в Аризоні. 25 000 акрів землі за межами Фінікса були придбані інвестиційною компанією Гейтса Cascade Investment. Місто планується як футуристична спільнота з високошвидкісними мережами, автономними транспортними засобами, цифровими мережами, дата-центрами, новими виробничими технологіями та автономними логістичними хабами. Плани дійсно амбітні. Однак критики сумніваються, чи не перетвориться все це на наступне призране місто, як Сондо в Південній Кореї, де високі технології не змогли залучити достатню кількість громадян.
На другому етапі розвиток міста ініціюється муніципалітетом, прогресивними мерами та адміністраторами міста. Муніципалітети використовують технології для покращення інфраструктури, ефективності, зручності та якості життя для громадян.
Читати Що роблять вчені для покращення взаємодії людини з AI.
Тут йдеться про рішення муніципалітету Ріо використовувати сенсорну мережу для зменшення впливу зсувів ґрунту або спільного використання даних для покращення моніторингу трафіку, безпеки та прогнозування погоди (місто сильно страждає від злив).
Проте глибокий аналіз розумних ініціатив Ріо виявив, що в багатьох випадках вони не допомогли людям, які живуть у місті. Уроки для міста, представлені в Journal of Urban Technology, включають необхідність покращення людського досвіду шляхом розширення реальної та віртуальної доступності міського уряду та зміщення пріоритетів технологізації з багатих до бідних районів, тим самим зменшуючи цифровий розрив.
Третій етап представлений провідними розумними містами, які впроваджують моделі співтворення з громадянами. Вони сприяють збільшенню участі громадян, основаної на знаннях, та створюють публічні політики.
Чудовим прикладом такого участі в урбанізмі є Бостон. Муніципалітет міста поставив мету розробити стратегію впровадження сенсорних технологій, орієнтовану на людей. У «плейбуці», розміщеному на Github, він закликає технологічні компанії, науковців, дослідників, журналістів та активістів зосередитися на реальних потребах громадян. “Спілкуйтеся з людьми на вулиці, спілкуйтеся з місцевими підприємствами, митцями, архітекторами та планувальниками, спілкуйтеся з групами захисту прав — і покажіть нам, що ви зустрілися з ними, обміркували їхню взаємодію з містом і спроектували свої пропозиції з урахуванням їхніх потреб і досвіду”, — це заклик міського уряду до тих, хто хоче долучитися до проекту розумного міста Бостона.
Місто впровадило набір мобільних застосунків для жителів Бостона. Завдяки ним люди можуть повідомляти про проблеми місцевому уряду, брати участь у переробці, ремонті доріг, відстежувати шкільні автобуси тощо. Інші ініціативи включають онлайн-освітні платформи Community PlanIt та Participatory Chinatown, які навчають жителів брати участь у громадських зустрічах і обговореннях.
У Латинській Америці Медельїн заслуговує на увагу та захоплення. Місто зосереджує зусилля на найбільш вразливих районах. Ще в 1990-х роках Медельїн вважався найнасильницькішим містом у світі: у 1991 році тут було зареєстровано рекордні 390 вбивств на 100 000 жителів. Сьогодні Медельїн може похвалитися зниженням рівня вбивств на 95%, а кількість жителів, які живуть в умовах крайньої бідності, зменшилася з 8% до 3%. Така радикальна трансформація є результатом впровадження стратегій розумного міста, що триває з 2004 року. До них входить створення зон безкоштовного доступу до Інтернету, відкритий уряд, система розумної мобільності та портали співтворення Mi-Medellin і Citiesfor.life, які дозволяють громадянам брати участь і спільно створювати рішення для міста. 5% річного бюджету Медельїна виділяється на потреби громадян, які вирішують, як його використати для задоволення потреб місцевої громади.
Перспективи
Існують різні думки щодо впливу, який штучний інтелект та Інтернет речей можуть мати на наше життя. Дехто застерігає про загрози конфіденційності, які можуть виникнути внаслідок універсальної обробки даних та застосування сенсорів — і не без підстав. Інші зосереджуються на можливостях, які нові технології приносять у наше життя. Насправді, будь-яке технічне рішення може використовуватися як для добрих, так і для поганих цілей, може обмежувати особисту свободу або, навпаки, збільшувати її. І це в значній мірі залежить від особистої участі кожного у формуванні майбутнього, в якому ми всі будемо жити. Давайте разом побудуємо це майбутнє! Ваш, Stfalcon.com.
