Як ви провели вечір минулої п'ятниці? Ті, хто сказав, що чудово — досить обманювати себе. Це не могло бути круто, тому що круто було у Львові в антикафе «Комуна», де пройшов березневий GameDev Mixer :). Кому цікаво, що то за дійство — проходьте, шановні, під кат.
Минув четвер з мотиваційною доповіддю для студентів, і хоч по відчуттям я гори звернув, та це був лише аперитив перед справжнім дійством. А все почалось ще з GameDev Conference, про яку я писав декілька місяців тому. Під час after-party ми познайомились з багатьма крутими людьми, а медовуха зробила спілкування доволі таки простим та цікавим. І одним з тих людей виявився Святослав Холод, харизматичний художник та геймдизайнер зі Львову (саме він також помітив фотографа на останній фото з тієї доповіді).
Так ось, одного вечора він написав. Сказав, що вони організовують GameDev Mixer, та запропонував виступити там. Отримавши благословення від шефа і розігравши на «камінь-ножиці-папір-ящірка-Спок», хто з нас поїде доповідати, я почав роздумувати над темою. В голові майоріли мільйони думок, але коли в навушниках Мерк'юрі заспівав «All dead, all dead, all the dreams we had», якось сама собою прийшла основа статті. І таким чином, в п'ятницю, прямо на площі Ринок, доповідач з Хмельницького від студії stfalcon.com Катрич Сергій розповідав про те, що ідея видаватись своїми силами, утопічна. І про те, як наша студія почала шукати паблішера для наступної гри.
Визначившись з темою та придбавши квиток, я продовжував морально готуватись. Так вже сталося, що за день до Міксеру мені треба було виступити перед студентами, що трішки акліматизувало мене в ролі доповідача, за що я безмежно вдячний ХНУ. І ось, після безсонної ночі, настав ранок п'ятниці, і я з тремтячими руками сів у потяг. То були 4 години, що не лише змінили зовнішній вигляд презентації, а й підняли мій загальноосвітній рівень на декілька пунктів. Привіт викладачам літератури, що їхали поруч.
Окрім того, саме в потязі мені зателефонували з хостелу JustLvivIt і сказали, що в них є місце, тому вони очікують на моє прибуття. Це були надзвичайно круті новини, я вже три дні безуспішно шукав місце, де можна заночувати, і морально я вже готовий був зустрічати підкріплення зі студії на вокзалі (решта дрім-тіму прибувала о 7 ранку наступного дня для участі у Lviv Outsourcing Forum).
Заселившись та декілька разів перечитавши чернетки доповіді, я вийшов «в путь», адже дорога була не близька — метрів 100 :D
І хоч все дійство почалось о 16:15, проте вже о 17:50 вільного місця було не знайти, тому впізнавши серед хлопців за столиком одного з доповідачів, я вирішив приєднатись до них. То була команда Runarts, що й розхитували публіку першими. Після релізу нам пообіцяли цілий світ без людей, з впізнаваними расами та персонажами та надзвичайно потужною історією.
Після того на декілька хвилин вийшов представник Dragon's Games Микола Урсатій, що в двох словах розповів про проходження GreenLight в Steam, проте секрету, як їм те вдалось, нажаль, не розкрив.
Далі настав зоряний час компанії stfalcon.com. І хоч для мене початок доповіді досі знаходиться наче в тумані, бо від страху перед аудиторією я завмер на місці на більшу половину слайдів, проте потім взяв себе в руки і спромігся поставити пам'ять на режим запису :).
Зважаючи на те, що кожна наша спроба була результатом роботи над помилками, то було вирішено розповісти всю нашу історію, із роздумами над тим, що було зроблено та що вийшло в результаті.
Як ви можете переконатися, я настільки нервував, що перші 10 слайдів взагалі не рухався :D
Головною ідеєю тієї доповіді був обмін досвідом, бо під час просування наших попередніх ігор та пошуку паблішера для поточної забавки була напрацьована доволі суттєва база як видавців, так і ресурсів, що дозволяють збільшити кількість завантажень гри. І володіючи цими даними, ми вирішили дати доступ до неї всій спільноті, тим розробникам, що шукають свій шлях до гравців. Єдина умова полягала в тому, щоб, користуючись цими даними, писати свої фідбеки в коментарях, підтримувати актуальність даних в ній, і таким чином спільними зусиллями обрати видавців, що більше або менше підходять молодим чи інді-командам.
Із тезами доповіді можна ознайомитись тут:
Якщо ти читаєш це, то тобі також не чужий геймдев, а тому ці лінки можуть і тобі стати у нагоді, отож лови ;)
Список видавців | Список промо
Після невеличкої перерви на каву вийшов останній доповідач, Камаль Буяфар, тема якого звучала як «Ігровий проект на Unreal engine 4». Усі 4 члени їхньої команди — не програмісти (!), що стало можливим завдяки технології візуального скріптингу Blueprint.
Варто віддати належне, суміш Джонні Шторма та вогняного елементаля з Героїв Меча та Магії виглядає досить кльово, побачимо, що з того вийде. І хоч програмісти відносяться скептично до команди, що не має жодного кодера, але побажаємо хлопцям успіху.
По завершенню офіційної частини до мене підійшов Данило, девелопер з Dragon’s Games, зі словами «Невже ти також девелопер!? Нарешті хоч один з наших, а то куди не плюнь — одні дизайнери». Так почалося моє безпосереднє знайомство з учасниками GameDev Mixer. Після того, як нам натякнули, що «пора и честь знать», було вирішено навідатись у заклад, де ти сплачуєш не за час, а за пиво :).
Під час подорожі ми декого втратили, а декого надибали, але виявилось, що знайти місце, щоб посидіти та просто поговорити в п'ятницю ввечері у Львові майже неможливо, тому навіть добре, що не всі дійшли — лише після години блукань та насолоди весінньою атмосферою нічного Львову нам вдалось знайти бажаний притулок, яким виявився заклад «Банка». Вгадайте, у якому саме посуді подаються всі замовлення? (Хоча й поліклініки внесли своє в асоціативні ряди, і тому пиво в півлітровій банці таки навіює певні паралелі).
По закінченню посиденьок ми зі старим товаришем ще трішки посиділи в маці — потрібен був інет для підготовки до наступного дня пригод у Львові — та направились до мого хостелу. Нам майже вдалось познайомитись з представниками місцевої фауни, проте чи то у львівських гопників з'явились інші справи, чи то ми їм не сподобались, але особисто поспілкуватись нам не вдалось, хоч намагання флірту з їх сторони були.
Прийшовши в хостел, виявилось, що в мене є сусідка, надзвичайно мила дівчина, яка приїхала на Lviv Freelance Forum, тому знайти тему для розмови не було важко (привіт тобі, Ань, дякую за круту музику, слухай Тіма Мінчіна).
Таким чином, під саундтреки з Jesus Christ Superstar та під допитливим поглядом півня, о пів на 5 ранку закінчилась для мене п'ятниця. То був день, що зробив із звичайного підлітка програміста — чоловіка програміста-доповідача, а за три години, після прогулянки під дощем — команда stfalcon вже була у готелі «Дністер», де готувалась до початку Lviv Outsourcing Forum. Але про те у наступній статті.
So long and thanks for all the fish. ©
